В українців крадуть гроші за допомогою популярної соцмережі

В українців крадуть гроші за допомогою популярної соцмережі

В українців крадуть гроші за допомогою популярної соцмережі

Шахраї виманюють в українських пенсіонерів гроші, прикидаючись представниками держустанов. Для цього вони створюють у Telegram канали з назвами цих установ та їх символікою – і обманним шляхом отримують особисті та банківські дані пенсіонерів.

Про це повідомляє Кіберполіція. Зазначається: у таких телеграм-каналах шахраї пропонують отримати види соціальних послуг, що не існують.

"Зловмисники створюють телеграм-канали, де виманюють особисті та банківські дані пенсіонерів від імені державних закладів. При цьому використовується символіка державних установ або вигаданих організацій, які нібито допомагають пенсіонерам. Для маскування такі повідомлення розбавляються різними матеріалами і життєвими порадами", – йдеться у повідомленні.

Шахраї виманюють в українських пенсіонерів гроші, прикидаючись представниками держустанов qhtixhiqttiuzant

При цьому правоохоронці оприлюднили приклад повідомлення про допомогу від шахраїв. У ньому ті пропонують вступити до якогось Клубу пенсіонерів, який нібито курирує Пенсійний фонд, "де публікується інформація про допомогу та пільги для громадян пенсійного та передпенсійного віку".

"Радимо перевіряти інформацію про доступні пенсіонерам соціальні послуги на офіційному сайті Пенсійного фонду України або звернутися безпосередньо до свого управління ПФ за місцем проживання. Водночас інформацію про послуги для малозахищених груп населення можна дізнатися в Управлінні соціального захисту", – зазначили в Кіберполіції.

Як не віддати шахраям гроші

Щоб не стати жертвою шахраїв, підкреслили правоохоронці, варто не переходити за сумнівними посиланнями – адже вони "можуть вести на фішингові вебсайти або на ресурси, що містять шкідливе програмне забезпечення або дезінформацію". Окрім того, потрібно:

  • отримувати дані про доступні соціальні послуги чи благодійну допомогу лише на офіційних сайтах організацій, які їх пропонують, або безпосередньо на їх території;
  • перевіряти правильність URL-адреси сайту перед в веденням конфіденційних даних – "навіть найменша невідповідність може означати, що користувач потрапив на фішинговий сайт";
  • не вводити на сумнівних сайтах дані банківських карток (CVV-коди, терміни дії картки тощо) для отримання коштів;
  • не повідомляти стороннім особам коди-підтвердження, які приходять у SMS-повідомленнях або безпосередньо у застосунки.

"За розголошення платіжної інформації негайно зверніться до банку. І заблокуйте картку", – порадили у Кіберполіції.



Wiki